Тема уроку:
Мацуо Басьо (1644-1694) Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку.
Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст.
Літературна розминка:
1. Назвіть свої улюблені поетичні твори. Про що в них ідеться?
2. Чим поезія відрізняється від прози?
3. Що ви знаєте про Японію.
Як ви зрозуміли, сьогодні ми помандруємо у далеку, дивовижну Японію. Країну - Сонця, що сходить. Країну, яка подарувала світові неперевершеного майстра хайку Мацуо Басьо. Щоб краще зрозуміти, про що пише поет, варто пізнати світ, у якому він жив і творив. Отже, хто такі японці? Що це за країна? Якими звичаями вона славиться?
1. Уявіть собі рівний майданчик, засипаний піском або галькою, з хвилеподібним малюнком, який символізує водну поверхню. На ній, немов острови, розміщені групи каменів, їх завжди непарне число. Століття тому мудрий монах Соамі виклав суть п’ятнадцяти чорних необроблених і різних за величиною каменів, розкладених на білому піску. Саме п'ятнадцять каменів зазначено в путівнику, але насправді помічаємо лише чотирнадцять, п’ятнадцятого перед очима немає. Його закривають сусідні. Робиш крок дерев’яною галереєю, яка тягнеться уздовж краю піщаного прямокутника – з інших трьох боків сад обмежений кам’яними монастирськими стінами – й знову чотирнадцять каменів. П’ятнадцятий – той, що досі був прихований, тепер опинився в їхньому числі, а зник другий камінь. Ще крок галереєю, і геніально спланований хаос постає знову в іншій композиції, яка складається з тих самих п’ятнадцяти каменів, з яких один – невидимий. У чому ж суть саду? Чи не в тому, що люди сприймають одне й те саме по-різному, кожний по-своєму. І при цьому нікому не спадає на думку заявити: я бачу світ правильно, а решта – ні?
Може ключ до ідеї, закладеної в «Саду каміння» у тому, що у кожної людини є свої схильності. Кожна людина особлива, але усі ми звичайні люди. Саме так ми сприймаємо японську культуру – кожен по-своєму, як п'ятнадцять каменів саду Рьоандзі. Групи каменів утворюють, як мінімум, один трикутник. Якщо трикутників більше ніж один, вони мають спільну вершину. Розстановка каменів на майданчику – вид мистецтва, одне з головних умінь садівника. Психологи досі сперечаються про сенс та внутрішню логіку всієї цієї композиції, проте будь-яка гіпотеза призводить тільки до появи нової. На допомогу заохочується глибокодумна термінологія, яка визначає сад каміння як "інструмент медитативної релаксації". Попросту це означає: розслабся та подумай. Сувора аскетичність композиції допомагає забути про повсякденну суєту та вдатися до роздумів. Майданчик обнесено стіною приблизно метрової висоти, що підкреслює самітність саду.
Японська культура – неповторний взірець гармонії між людиною і навколишнім світом. Глибокий філософський зміст кожного слова і рядка, численні відтінки емоційної палітри людської душі, вир почуттів у поєднанні з різноманітними явищами природи змушують читача задуматися над сенсом життя, збудити в ньому творче начало.
Уявіть як смакує вишня і пригадайте, як цвіте дерево вишні. Сьогодні ми будемо говорити про японську вишню – сакуру. Це дерево символізує швидкоплинність та цнотливість буття. Відповідно до легенди, усе відбулося за вини бога Нініга. Коли він спустився з Небес на острови Японії, бог гір запропонував йому одружитися з однією з його дочок. Нініга вибрав молодшу сестру Квітучу, а старшу Високу Скалу відправив до батька. Але бог гір розгнівався, бо був не задоволений рішенням зятя. Якби Нініга обрав у дружину Скалу, то життя нащадків було б подібно горам та каменям – вічним та міцним. А своїм вибором Нініга обрік нащадків на прекрасне, але недовговічне життя – як весняні квіти сакури. З тих пір японці милуються квітуванням цього дерева, і в цьому ритуалі дуже багато загадкового та містичного.
Але це не єдине диво японської культури. Дуже цікавий і загадковий ритуал чайної церемонії. І ми можемо подивитись на цей ритуал. У нас є машина часу - негайно рушаємо до будиночку з чарівною назвою «Притулок фантазії»!
Творче завдання. Пропоную намалювати контур квітки сакури і в кожному пелюстку записати ключові слова, що стосується почутого про культуру Японії.
Словникова робота.
Хайку
– трирядковий вірш без рими з особливою будовою .
Загальна кількість складів у хоку – 17 :
Перший – 5;
Другий - 7 ;
Третій - 5.
У хайку кількома виразними штрихами створену містку замальовку повсякденного життя. Така замальовка найчастіше має інакомовний зміст.
У сенсея Мацуо було більше 2 тисяч учнів. Навчаючи їх, він говорив: «Хоку не можна складати з різних шматків. Його потрібно виковувати, як золото». Як ви розумієте ці рядки?
- Прочитайте хоку і доведіть, що головним у написанні хоку Мацуо Басьо вважав дотримання таких правил: «сабі», «сіорі», «хосімі» - простота, гармонія, глибинне проникнення. Старий ставок,
Жабка стрибне –
Сплеск пролунає.
- Яку картину можна домалювати у своїй уяві?
- На яких деталях, «штрихах» автор будує поетичну картину? Розкрийте значення цих деталей у вірші.
- Визначте основну думку вірша.
- Яким настроєм пройнятий вірш?
Метелик літає.
Одна-однісінька тінь
На всьому полі.
- На основі зображеної в хайку деталі усно «домалюйте» повну картину.
- Поясніть як пов’язані в хайку образи природи й життя людини (або її душевний стан).
- Розкрийте інакомовний зміст хайку.
- Усе життя блукав Мацуо Басьо дорогами рідної країни, шукаючи «вишні в цвіту». Милувався і писав. Це були не просто вірші. Це були пісні його серця, його душі. Адже насінням, з якого проростають такі пісні, є людське серце. Кі Но Цураюкі, поет і літературознавець, так і називав хоку Мацуо – «пісні з насіння людського серця». «Пісні Ямато! Насінням, з якого проростають ці пісні, є людське серце».
- Як ви думаєте, чому?
Пошуково – дослідницька робота. Ознайомлення з «сезонними словами».
Весна – слива, сливовий цвіт, вишневий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба, верба, туман, роса, квіти каштана.
Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло, квіти померанця.
Осінь - осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осіння паморозь, іній, осіннє кленове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень,крик жабки, журавель, крук.
Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.
Складіть словник нових слів і термінів до теми «Японія»
|
Слово |
Тлумачення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначіть за «сезонними словами» хайку. Запишіть приклади сезонних сліів, які використовуються у хайку.
Холод, ніч, нудьга...
Чути плюскоти весла
десь од берега.
Степу рівнява —
ніде оку зачепитись.
Жайворон співа.
Крук — немилий птах,
але як милує зір
в ранішніх снігах!
Хризантеми пах...
У кумирнях з прадавен
темні лики Будд.
Степу рівнява —
ніде оку зачепитись.
Жайворон співа.
Хризантеми пах...
У кумирнях з прадавен
темні лики Будд.
Про хайку неможливо сказати усе, наскільки сповнені вони глибоким змістом, осягнути який можна лише тоді, коли пропустиш цей вірш через себе. Треба дати уяві простір для того, щоб у повній мірі відчути ті кольори і ту ауру, яку несе у собі твір.
З появою в літературі Японії генія Мацуо Басьо мистецтво хайку піднялося на найвищу ступінь розвитку. В цьому мистецтві є щось несказане, невидиме, краса, яка скромно лежить у глибині речей не прагнучи вийти на поверхню, наче метелик, який пролетів над «Садом каміння» і залишив яскравий спалах у повітрі. Побачити джерело краси у недовговічності, постійності світу – і є мистецтво. М. Басьо виявляє приховану красу, допомагає нам побачити її і прагне до гармонії з природою.
Свої творчі роботи ви можете надіслати на мою електронну пошту: innashepsheley@gmail.com