Доброго дня, дорогі діти!!!
Український кобзар Тарас Шевченко назвав Роберта Бернса «поетом народним і великим». А заслужив він таку високу похвалу тому, що писав про найважливіше для кожного народу — про свободу, любов до Батьківщини, людську гідність, що не залежить ні від матеріального стану, ні від походження.
Роберт Бернс народився 25 січня 1759 р. у селищі Аллоуей у Шотландії. Його батько, Уїльям Бернс, був селянином. Дитинство майбутнього поета не було веселим, адже йому доводилося працювати на рівні з дорослими, зазнавши голоду і нестатків. Хлопець любив слухати народні пісні, балади, легенди, казки з уст простих робітників, пліч-о-пліч з якими він працював. Єдиною його втіхою у вільний час було читання. Юнак читав усе, що потрапляло під руку.
Як говорять біографи поета, з 1783 р. Роберт почав записувати в окремий зошит власні вірші та прозу. Писав він на шотландському діалекті.
У 1784 р. в родині Бернсів сталося нещастя: помер батько. Сини вирішили перевезти сім’ю до ферми Моссґіл біля селища Мохлін. Перебування Роберта на цій фермі виявилося надзвичайно плідним. Саме тут були створені його найкращі ліричні твори: «Польовій миші», «Гірській маргаритці», «Молитва священика Віллі».
У 1786 р. вийшла друком перша збірка віршів Р. Бернса, до поета прийшла слава.
Читачі цінували його за патріотизм. Бернс був чудовим співцем своєї батьківщини — Шотландії. Він із захопленням описував красу її природи, традиції та звичаї народу, оспівував «чесну бідність» простих людей.
У 1787 р. Бернс здійснив подорож гірською Шотландією і прикордонним краєм, записуючи мелодії і слова пісень, які потім включив у видання «Вибраних шотландських мелодій» (1792). Вважаючи своїм патріотичним обов’язком пропагування шотландських народних пісень, щоб зберегти їх для нащадків, Бернс відмовився від гонорару за цю збірку.
У 1788 р. Бернс оселився на занепалій фермі в Елісленді. Гроші з гонорарів за книги поет спробував вкладати в ферму, але тільки втратив свій капітал. Основним джерелом прибутку з 1791 р. для нього стала служба збирача податків. Вірші Бернс писав у перервах між службою. У 1789 р. він написав поезію «Моє серце в верховині…».
Із 1795 р. поет почав тяжко хворіти: ревматизм позначився на ослабленому ще в молодих роках серці. Помер Бернс 21 липня 1796 р.
Діти , ви втомилися ?Давайте відпочинемо .
Підніміться , розведіть руки в сторони , закрийте очі.
Уявіть собі , що ви знаходитесь на найвищій вершині Карпатських гір – горі Говерлі .
Уявіть, що з висоти цієї гори ви бачите неосяжну , прекрасну, нашу неповторну державу – Україну;з її безкраїми полями , чистими дзеркальними озерами, синім-синім Чорним морем, зеленими лісами, квітучими містами і селами.
Уявіть себе птахом , який летить над вашим рідним краєм, над вашим найулюбленішим куточком на всій Землі .
Вам добре, ви – спокійні і задоволені життям.
Відкриваємо очі.
З таким же добрим настроєм продовжуємо наш урок.
А зараз ми познайомимося з поезією Р. Бернса
« Моє серце в верховині ».
Лірика Р.Бернса глибоко патріотична. Гарячим почуттям любові до рідної Шотландії пройнятий вірш «Моє серце в верховині…». Кожен шотландець знає його напам'ять. У вірші "Моє серце в верховині" поет зображує любов до рідного краю. Сила його почуття така, що де б не був поет, думкою він завжди лине на батьківщину. Всі його мрії про рідні гори. Любій верховині належать його серце і душа.
Найголовнішою темою поезій Р.Бернса була тема зображення краси природи рідної Шотландії. Поняття "батьківщина" і "природа" були злиті для нього в єдине ціле. Він чув "музику землі", і вона надихала його на створення чудових картин природи. Для поета природа - це джерело натхнення до творчості.
Словникова робота
Верховина - верхня, найвища частина чого-небудь (переважно гори, дерева). Верховиною також називають високогірну місцевість в Українських Карпатах.
Читаючи вірші Роберта Бернса та інших поетів, складається враження, що з тобою спілкується сам автор. У ліричних творах автор живе своїм життям у новій художній дійсності — у світі ідей, думок, образів, переживань, створених ним самим. Тут виявляється ніби друге ліричне «Я» поета. У літературознавстві це друге ліричне «Я» називають ліричним героєм.
Поезія шотландського класика Роберта Бернса про відданість рідній землі, про тугу людини, яка до кінця лишилася вірною покликанню серця, ось уже кілька десятиліть бринить у перекладі Миколи Лукаша.
А нещодавно Леся і Галя Тельнюк окрилили "Верховину" своєю музикою
Переглянмо відеоролик пісні "Моє серце в верховині" у виконанні сестер Тельнюк
Україна – Шотландія, дві країни - одна краса! Як Україна, так і Шотландія, вражають не лише своїми неповторними краєвидами, а й схожою історією боротьби за незалежність, подібним менталітетом українського і шотландського працелюбних народів. Та все ж узагальненим символом України й Шотландії по праву вважаються генії слова - український Тарас Шевченко та шотландський Роберт Бернс.
Домашнє завдання:
Читати статтю підручника про Р. Бернса , вивчити визначення «ліричний герой». Повторити теорію літератури (епітет , метафора), вивчити вірш «Моє серце в верховині…» напам’ять.